Визначення марки сплавів

Визначення марки сплавів: + видача експертного укладення на бланку з друком; + в наявності сертифікація й акредитація в низці організацій; + можлива оплата за безналом. http:/inconsulting.com.ua/ru/ekspertiza-metallov-i-splavov/opredelenie-marki-splava.html Ціна вказана під час дослідження від 60 зразків на день із договором на рік. Вартість дослідження Одиних зразків розраховується індивідуально. Визначення марки сплавів Якщо вам відома марка сплаву (сталь, чавун та ін.), то легко розібратися в його властивостях. Методи визначення марки сталі Високоточні методи визначення марки сталі та сплавів Для точного визначення марки сплаву необхідно дві важливі складники: якісний і кількісний хімічний склад слави; твердість сплаву. Маючи такі дані, можна визначити марку практичного будь-якого сплаву, оскільки саме на них базується класифікація сплавів. Так хімічний склад сплаву дає змогу визначити базовий метал, ступінь легування й загальні властивості сплаву. А твердість сплаву дає змогу розрізняти сплави однакового хімічного складу, але з різною додатковою обробкою металу або з різною методикою виплавки. Оскільки сплави з однаковим хімічним складом і різними властивостями трапляються вкрай рідко, то здебільшого достатньо точного визначення складу сплаву. Визначення хімічного складу сплаву складається з визначення основного металу та визначення легувальних добавок (металевої та неметалевої природи). Найточніший і найшвидший методом визначення вмісту в сплаві основного металу та легувальних компонентів металевої природи є рентгенофлуоресцентний аналіз (рентгенофлуоресцентна спектрометрія, XRF, РФА, РФСА). Крім того, до переваг цього методу належать непорушність і можливість аналізу над малих зразків. Метод РФА дає змогу виявляти та визначати вміст у сплавах елементів від Na (11) до U (92). Для визначення в сплавах вмісту таких елементів, як Li, Be, B, N, O, F, Na, Mg, Al, Si, P, S використовується метод РФА в середовищі інертного газу. Визначення вмісту С у сплавах проводиться методом автоматичного кулонометричного титровання по величине рН. Неточні (орієнтовні) методи визначення марки сталі та сплавів Якщо марка стали невідома, можна приблизно визначити якість сталі за шаром і методом пробних пилів. За кристалічною структурою в місці зламу сталі можна судити про її міцність: чим тонша кристалічна структура, тим сталь високоякісніша. У разі пробних пилів сталь низької твердості запилюється будь-яким напилкам (зокрема і драчевим), сталь середньої твердості — особистим і оксамитовим, сталь високої твердості — тільки оксамитовим напилком. Точніше можна визначити марку сталі за утворенням пучки іскрат на наждачному кругі. Форма та довжина ниток іскор, колір іскор і кількість, ширина пучка іскорні для різних марок сталі. Відчувши на іскру еталонні зразки сталі, можна навчитися розпізнавати марки сталі. Нижче наведено опис форми іскрових пучків для деяких марок сталі: маловуглецева сталь — однорідні безперервні солом'яно-жовті нитки іскор з невеликою кількістю зірочок; вуглецева сталь із вмістом вуглецю приблизно 0.5% — пучок світло-жовтих ниток іскор із зірочками на кінці; інструментальна сталь У7-У10 — пучок світло-жовтих ниток іскор із підвищеною кількістю зірочок на кінці; інструментальна сталь У12, У13 — щільний і короткий пучок світлих ниток іскор із дуже великою кількістю зірочок на кінцях ниток, водночас зірочки більш розгалужені; сталь із вмістом хрому — щільний пучок темно-червоних ниток іскор із великою кількістю жовтих зірочок на кінцях ниток, зірочки сильно розгалужені; швидкорізальна сталь із вмістом хрому та вольфраму — пучок переривчастих темно-червоних ниток іскор, на кінцях яких є світліші зірочки краплеподібної форми; пружинна сталь із вмістом кремнію — широкий пучок темно-жовтих ниток іскор, на кінцях яких утворюються невеликі зірочки світлішого кольору; швидкорізальна сталь із присадкою кобальту — широкий пучок темно-жовтих ниток іскор без зірочок на кінці. Загальні поняття про марки сталі Вуглецеві сталі звичайної якості маркуються двома літерами цифрою (Ст.1-Cт.7), цифра показує приблизний вміст вуглецю в десятих частках відсотка. У марках якісних вуглецевих сталей (Сталь 08, Сталь 30 тощо) автоматних сталей (А12, А30 тощо) цифри показують особливий вміст вуглецю у сотих частках відсоток. А в вуглецевих інструментальних сталей (У7, В8 тощо) — у десятих частках відсотка. Леговані сталі, крім цифр у маркуванні, мають ще й літери, які позначають ті чи інші присадки в сталі, наприклад: X — хром; Н - нікель; В - вольфрам; К - кобальт; Г (або Мг) — марганець; М - молибден; Ю — алюміній; Ф (або Ва) — ванадій; С - кремний. Якщо маркування сталі має наприкінці букви Ц, отже, сталь цементується, якщо буква А — сталь має зменшену кількість шкідливих домішок (сери та фосфору). Наявність легованих присадок сильно змінює й властивість самої сталі. Вміст у сталі одночасно хрому та нікелю збільшує її в'язкість і твердість. Наявність одного нікелю робить сталь не тільки в'язанням, але й надає їй властивості переносити ударні навантаження. Леговані присадки у формі хрому та кремнію роблять сталь в'язанням і термічною обробкою, що легше піддається термічному обробленню. Особливе місце займають електротехнічні низьковуглецеві сталі, які йдуть на виготовлення осердя трансформаторів. Марки цих сталей починаються з літери Е (1100), що означає — електротехнічна низьковуглецева. Перша цифра — ступінь легування сталі; друга — гарантовані електричні та магнітні властивості сталі; третя (цифра «0») — сталь холоднокатана, текстурована; четверта (цифра «0») — сталь холоднокатана, малотекстована. Чим більша цифра, тим вища якість сталі. Додаткова літера П вказує на підвищену міцність і оброблення сталі, буква А наприкінці марки вказує, що цей сорт електротехнічної сталі має особливо низькі придільні втрати. Для кращої орієнтування у виборі тієї чи іншої сталі в табл. 1 наведені дані щодо застосування деяких марок сталей.